Утоплення – гострий патологічний стан, що розвивається у разі випадкового або навмисного занурення в рідину (головним чином – у воду), що ускладнює або повністю припиняє газообмін із повітряним середовищем при збереженні анатомічної цілісності системи зовнішнього дихання.
Причинами утоплення є:
- аспірація води або іншої рідини в дихальні шляхи у разі збереженого дихання;
- припинення легеневого газообміну внаслідок ларингоспазму під час перебування на воді;
- зупинка серця внаслідок психічного (страх) або надмірного больового рефлекторного впливу (удар об воду, холодовий шок).
Утоплення поділяють на три основних види – істинне, асфіктичне і синкопальне.
Істинне утоплення
При цьому виді утоплення вода аспірується в легені після нетривалої затримки дихання. Коли людина тоне і не може триматися на воді, але її дихальні шляхи вільні, то воду, що потрапляє в рот, вона активно випльовує або ковтає. Першою свідомою відповіддю на занурення під воду є намагання затримати дихання. Часто це супроводжується панічним станом із некоординованими рухами, надмірною гіпервентиляцією при виринанні, різкими змінами частоти, ритму та глибини дихання. Ці дії спочатку викликають гіпокапнію, яка швидко змінюється на гіперкапнію, що в поєднанні з гіпоксемією збуджує дихальний центр, усуває довільну затримку дихання, сприяє мимовільним вдихам під водою. Спазм судин малого кола кровообігу, підвищення тиску в легеневій артерії внаслідок гіпоксемії, гіперкапнії, гіперкатехоламінемії та рефлекторних реакцій із дихальних шляхів поглиблюють дихальні і циркуляторні розлади, метаболічний і дихальний ацидоз.
Асфіктичне утоплення
Цьому стану зазвичай передує виражена депресія центральної нервової системи (ЦНС) внаслідок алкогольної чи іншої інтоксикації, або удару об воду головою чи животом, або моційного стресу. Попадання невеликої кількості води у верхні дихальні шляхи викликає рефлекторне апное і ларингоспазм. Затримка дихання змінюється періодом «псевдореспіраторних» вдихів. Хоча через ларингоспазм вода в легені не поступає, але може заковтуватися, створюючи ризик блювання та істинного утоплення на останніх етапах вмирання або в момент реанімації.
Синкопальне утоплення
Синкопальне утоплення спостерігається в 5-10% випадків, головним чином у жінок і дітей. При цьому виникає первинна рефлекторна зупинка серця. Синкопальне утоплення зазвичай виникає при емоційному шоці безпосередньо перед зануренням у воду (падіння з висоти), внаслідок впливу дуже холодної води на шкіру (гідрошок) або на рецептори верхніх дихальних шляхів (ларингофарингеальний шок).
https://urgent.com.ua/ua-issue-article-640
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УТОПЛЕННІ
Перш за все, постраждалого необхідно якнайшвидше доставити до берега та викликати екстрену допомогу – 103.
Зверніть увагу, що надавати першу допомогу у воді може лише досвідчений рятувальник. Не намагайтесь витягти людину з води, якщо небезпека може загрожувати і вам.
Очистіть ротову порожнину потерпілого від піску та водоростей і переверніть потерпілого, аби вода витекла з верхніх дихальних шляхів (дітей тримають за ноги, головою донизу).
Якщо людина не дихає, починайте штучне дихання: затисніть потерпілому носа, вдихніть повітря та видихніть в рот потерпілому. Повторюйте процедуру з інтервалом в 4 -5 секунд. Маленьким дітям штучне дихання роблять, одночасно вдуваючи повітря в рот та ніс.
Якщо відсутнє серцебиття, починайте робити непрямий масаж серця:
- Покладіть потерпілого на рівну, тверду поверхню;
- Покладіть свої долоні (одна на одну) на груди потерпілому;
- Випряміть руки в ліктях і всією своєю вагою натисніть на неї;
- Зробіть не менше 30 натискань, тривалість кожного близько 1 секунди.
Коли потерпілий прийшов до тями, його слід зігріти: закутайте його в ковдру, за можливості дайте теплий солодкий чай.
https://moz.gov.ua/article/health/osnovni-pravila-bezpeki-na-vodi-i-persha-dopomoga
Будьте пильними, бережіть себе та дітей!