Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
- укус;
- подряпину та мікроушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку. У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною.
Для профілактики сказу необхідно:
- регулярно вакцинувати свійських тварин;
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.
Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря!
Зволікання може коштувати життя!